злочинець

(особа, яка вчинила злочин), зловмисник, правопорушник, переступник, злочинник; кримінальник, криміналіст, карник (карний злочинець)
Пор. винуватець 2)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • злочинець — нця, ч. Особа, що вчинила злочин …   Український тлумачний словник

  • злочинець — [злочи/неиц ] н ц а, ор. нцеим, м. (на) нцеив і/ н ц у, мн. н ц і, н ц іў …   Орфоепічний словник української мови

  • злочинець — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • Criminal Minds — title card Format Police procedural, Drama, Thriller Created by …   Wikipedia

  • бланкетний — а, е: •• Бланке/тна но/рма пра/ва правова норма, яка надає повноважним державним органам, громадським організаціям право самостійно встановлювати правила поведінки, заборони та ін. Бланке/тна підро/бка особливий вид підробки, коли злочинець… …   Український тлумачний словник

  • делінквент — а, ч. Правопорушник, злочинець …   Український тлумачний словник

  • душогуб — а, ч., розм. 1) Злочинець, який вдається до вбивства, розбою, лиходійства. 2) Уживається як лайливе слово. 3) Кат …   Український тлумачний словник

  • зловмисник — а, ч. Той, хто має злий намір, хто задумав учинити або вчинив який небудь злочин; злочинець …   Український тлумачний словник

  • злодій — я, ч. 1) Той, хто вчиняє злодійство. || Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2) Зрадник, злочинець …   Український тлумачний словник

  • злочинник — а, ч., рідко. Те саме, що злочинець …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.